Міжнародна правова допомога стала дієвим механізмом збору доказів в іноземних юрисдикціях в рамках кримінальних проваджень.

 

Ключові каталізатори: євроінтеграційні процеси, фактичне прирівнення запитів з України до запитів від колег з ЄС.

 

1. Україна є стороною близько 30 багатосторонніх конвенцій та близько 50 договорів про допомогу.
2. Правоохоронні органи уклали близько 60 прямих Меморандумів про співпрацю з правоохоронними органами іноземних держав. Зазначене дозволяє швидко обмінюватись інформацією без бюрократичних процедур.
3. Українські органи є членами більш як 10 профільних груп та мереж (GlobE, ICIN, CARIN та ін.). Це дозволяє в автоматичному режимі взаємно обмінюватись інформацією з десятками юрисдикцій.
4. Для розслідування cross border crimes активно використовується інструмент спільних слідчих груп з органами з Австрії, Франції, Монако, Італії, Словаччини, Естонії, Латвії, Румунії та ін.

 

MLA перестало бути «допоміжною процедурою» і стало реальним інструментом стратегічного партнерства у кримінальній юстиції.

Практика екстрадиції підозрюваних в Україну впродовж 2022-2025 років зазнала кардинальної зміни.

 

У 2022-2023 роках суди Австрії, Франції, Кіпру, Сербії, Фінляндії, Швеції, Угорщини та Італії підтримували спільний підхід: у більшості випадків у видачі було відмовлено.

 

Підстави для відмови:

• відступ Україною у 2022 році від зобов’язань за ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), 6 (право на справедливий суд), 13 (право на ефективний засіб правового захисту) ЄКПЛ;
• надання прокурору на період воєнного стану ряду повноважень слідчого судді;
• системна проблема неналежних умов тримання під вартою;
• ризики для життя та безпеки у зв’язку з війною.

 

N.B. Попри загальну тенденцію, низка держав-членів ЄС (Литва, Словаччина, Польща, Болгарія, Румунія) погоджували екстрадицію. Переважно це стосувалося «загальних злочинів» (насильницькі діяння, наркозлочини та інші), а не економічних.

 

У 2024 році позиція багатьох юрисдикцій ЄС змінилась: держави почали системно задовольняти українські запити. Було екстрадовано 75 осіб (з Польщі, Німеччини, Румунія, Чехія, Норвегія, Італія, Іспанія та інших).

 

Ключові фактори, що сприяють екстрадиції:

• додаткові гарантії щодо умов тримання – Україна визначила 17 тюрем та СІЗО, розташованих у відносно безпечних регіонах, частина з яких обладнана окремими камерами для екстрадованих осіб;
• міжнародний моніторинг – представники іноземних дипломатичних місій відвідали окремі установи та підтвердили їх відповідність стандартам;
• декларація додаткових гарантій забезпечення в Україні права на справедливий суд та права на захист.

Набуття Україною у 1992 році членства в Інтерполі забезпечило доступ до найоперативнішого каналу міжнародної поліцейської взаємодії, чим Україна активно користується.

 

На початок 2025 року за ініціативою України у базах Інтерполу перебувало понад 2000 осіб.

 

• Червоні картки передбачають затримання з метою подальшої екстрадиції – 961 особа.
• Сині картки застосовуються для з’ясування місцезнаходження, отримання додаткової інформації чи ідентифікації особи – 70 осіб.
• Жовті картки використовуються для розшуку безвісти зниклих – 891 особа.

 

У 2024 році за кордоном затримано 215 осіб, а на території України – 46 осіб на запити іноземних партнерів.

Обмін податковою інформацією

 

Податкові органи України активно інтегруються у міжнародні механізми обміну інформацією, що в подальшому використовується у кримінальних провадженнях. Фокус зміщується: з обміном за запитом на автоматичний.

 

Інструменти обміну:

1. Common Reporting Standard – автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Понад 70 країн. Україна отримує інформацію, зокрема від Австрії, Бельгії, Великої Британії, Кайманових островів, Кіпру, Естонії, Греції та інших, з 2026 року до списку країн доєднається Швейцарія.

2. Country-by-Country Reporting – автоматичний обмін звітами міжнародних груп із річним доходом понад 750 млн євро.
3. Спонтанний обмін (без окремого запиту) на підставі Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах. Учасницями Конвенції є 150 держав.
4. Обмін в рамках угод про уникнення подвійного оподаткування. Україна є стороною близько 70 таких угод (з Кіпром, Люксембургом, Канадою, Нідерландами, Сінгапуром, Швейцарією, ОАЕ, Великою Британією та іншим).

 

Обмін фінансовою інформацією

 

Держфінмоніторинг сформував та поглибив міжнародну інфраструктуру для обміну інформацією, що в подальшому також використовується у кримінальних провадженнях.

1. Членство в Егмонтській групі (об’єднує фінансові розвідки більше 170 країн).

Зазначене дозволяє обмінюватись широким об’ємом інформації щодо фінансових операцій, пов’язаних з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та іншими злочинами.

2. Обмін інформацією в рамках прямих меморандумів про співпрацю з фінансовими розвідками іноземних держав. Загалом підписано близько 100 меморандумів, в тому числі з країнами ЄС, ОАЕ, Кіпром, Джерсі та ін.

Міжнародна податкова співпраця та співпраця підрозділів фінансової розвідки стає системним джерелом даних для фінансових розслідувань, виявлення ухилення від оподаткування та боротьби з відмиванням коштів.